Уретрит у дітей

Маленькі діти перебувають у зоні ризику виникнення захворювань сечівнику через відсутність необхідних навичок у дотриманні особистої гігієни. Але батьки далеко не завжди знають, на які симптоми слід звертати увагу, і як можуть проявлятись такі хвороби. Одним із найпоширеніших захворювань сечовидільної системи у дитячому віці є уретрит. Спробуємо розібратися у причинах його виникнення, можливих симптомах та методах лікування трохи детальніше. Розберемося, що таке уретрит і як з ним впоратися.

Що таке уретрит

Уретрит – це запальний процес в уретрі (сечовивідному каналі). Він найчастіше має інфекційну природу – розвивається внаслідок проникнення до уретри різних патогенних мікроорганізмів¹. Як правило, у більшості випадків до уретриту приєднується цистит (запалення сечового міхура).
Уретрит у дитини може розвинутися на тлі повного благополуччя та суттєво порушувати його самопочуття. Такий стан потребує негайного звернення за медичною допомогою до сімейного лікаря. При необхідності лікар може відправити маленького пацієнта до уролога.

Різновиди уретриту

Уретрит у дитини може бути різним. Залежно від причини виникнення медики виділяють два основні різновиди цієї хвороби:

• інфекційний чи бактеріальний – розвивається при інфікуванні сечовидільної системи патогенними мікроорганізмами;
• неінфекційний – виникає як наслідок перенесених ушкоджень чи алергічних реакцій.

Інфекційний уретрит у дитини також поділяється на види. Він може бути:

• неспецифічним – його провокують кишкова паличка, стрептококи, а також стафілококи;
• специфічним – розвивається внаслідок атаки специфічної (особливої) флори, наприклад, хламідій, гонококів та ін.².

Незважаючи на те, що діти не перебувають у зоні ризику виникнення захворювань, що передаються статевим шляхом, дуже рідко, але вони можуть заразитися такими хворобами від батьків та інших людей при побутовому контакті.
Залежно від механізму виникнення уретрит у дитини може бути:

• первинним – стартує безпосередньо в сечівнику;
• вторинним – патологічні мікроорганізми проникають всередину сечівника з інших органів і систем (осередок запалення може бути локалізований у сечовому міхурі, голівці пеніса, вульві та ін.).

Також залежно від типу збудника лікарі виділяють бактеріальний уретрит у дітей та інфекції, спричинені іншими патогенами (наприклад, грибками, вірусами, протозойними інфекціями).

Причини виникнення

Уретрит у дітей найчастіше носить неспецифічну природу – провокується бактеріями. Як показує лікарська практика, у 80-90% випадків таке захворювання виникає через інфікування кишковою паличкою. Трохи рідше винуватцями інфекції стають стрептококи, стафілококи, ще рідше – клебсієла. Уретрит у дітей найчастіше виникає на тлі зниження опірності організму. Серед можливих факторів, що провокують, які сприяють виникненню такого захворювання:

• Порушення уродинаміки. Ризик виникнення уретриту у дітей раннього віку (до 12 місяців) значно підвищується за наявності аномалій сечовивідної системи. У дітей старшого віку порушення уродинаміки можуть провокуватись набутими захворюваннями,
• Недостатнє дотримання гігієни. У дітей раннього віку розвиток уретриту може бути спровоковано тривалим перебуванням у переповненому (брудному) підгузку, неправильним або не частим підмиванням. Старші діти можуть занести інфекцію в уретру при недостатньому дотриманні правил гігієни.
• Урогенітальні інфекції. Як ми вже говорили вище, специфічні збудники уретриту можуть передаватися дітям від дорослих у побуті. А з настанням підліткового віку та початком сексуального життя збільшується ймовірність зараження статевим шляхом.
• Медичні процедури. Існує особливий різновид уретриту – ятрогенний неспецифічний. Така хвороба розвивається при недостатньому дотриманні правил асептики при катетеризації сечового міхура або як наслідок тривалої катетеризації.
• Супутні захворювання. Ризик розвитку уретриту у дітей значно зростає на тлі дисбактеріозу та різних видів кишкових інфекцій. Також така хвороба може з'явитися при дисметаболічній нефропатії та підвищеному рівні вмісту глюкози в крові у осіб із цукровим діабетом.
  Якщо розвинувся уретрит дітей, ознаки такої хвороби не варто залишати поза увагою, оскільки швидко приєднується цистит. Необхідно звертатися за медичною допомогою. Лікар допоможе визначити, чим може бути викликане захворювання та підбере оптимальні методи його терапії.

Симптоми

Якщо розвивається уретрит дітей, ознаки можуть бути різними. У малюків до року, які не можуть сказати про наявність нездужання, запідозрити запалення уретри досить складно. У них хвороба зазвичай дається взнаки загальними ознаками нездужання, у тому числі:

• слабкістю;
• капризністю.

Батьки можуть запідозрити уретрит у дитини, якщо занепокоєння та капризність зростають безпосередньо під час сечовипускання. Якщо розвивається уретрит у дитини старшого віку, хворий вже інформує батьків про хворобливість та печіння, які з'являються наприкінці сечовипускання. До таких ознак додається прискорене сечовипускання, у тому числі в нічний час доби¹.
Якщо розвивається цистит та уретрит у дітей, симптоми також можуть включати:

• тупий, тягнучий біль в нижній частині живота;
• болючі позиви до сечовипускання, які мають імперативний характер аж до нетримання;
• загальне погіршення самопочуття, зниження апетиту, температура, слабкість.

Якщо розвивається уретрит у дітей, симптоми в жодному разі не можна залишати поза увагою через близьку локалізацію інших відділів сечовидільної системи. Запалення уретри може ускладнюватись приєднанням циститу або пієлонефриту. У хлопчиків є ризик запалення яєчок та головки статевого члена, а у важких випадках – простати. У дівчаток інфекція може також перекинутися на статеві органи та спровокувати вульвовагініт чи цервіцит.
Варто враховувати, що якщо розвивається уретрит, симптоми в дітей можуть мати різну ступінь вираженості. У разі виникнення будь-якого дискомфорту при сечовипусканні варто проконсультуватися з лікарем.

Діагностика

Діагностика дитячого уретриту зазвичай починається з обстеження у лікаря та збору анамнезу. Лікар дізнається у хворого або в його батьків про наявну симптоматику та тривалість нездужання, а також виявляє можливі провокуючі фактори. Подальша діагностика дитячого уретриту може включати:

• УЗД (ультразвукове дослідження) органів сечостатевої системи, якщо симптоми уретриту часто повторюються. Таке дослідження дозволяє виявити можливі дефекти розвитку – вони збільшують ризик запальних захворювань, у тому числі й уретриту.
• Цистоуретрографію. Цей метод дозволяє підтвердити міхурово-сечовідний рефлюкс (зворотний закид сечі з сечового міхура в сечоводи) або виключити його наявність. Проводиться при рецидивуючому уретриті.
• Загальні аналізи сечі. Дозволяють виявити запальний процес.
• Мікробіологічну діагностику. Таке дослідження дозволяє виявити патогени, які викликали уретрит у дитини та протестувати їх на чутливість до антибіотиків.

Методи лікування

Лікування уретриту у дітей спрямоване на усунення патогенних мікроорганізмів та пригнічення запального процесу. Терапія зазвичай здійснюється в домашніх умовах, госпіталізація необхідна лише пацієнтам у тяжкому стані або дітям із супутніми порушеннями.
Зазвичай, якщо розвивається уретрит у дітей, ліки призначає лікар в індивідуальному порядку. Терапія може включати:

• прийом антибіотиків (при бактеріальній інфекції) чи протигрибкових препаратів (якщо інфекцію викликали грибки);
• прийом нестероїдних протизапальних препаратів для зменшення запалення та болю, усунення лихоманки та полегшення самопочуття;
• прийом фітопрепаратів, вітамінів та інших засобів загальнозміцнювальної терапії².

Також лікарі зазвичай рекомендують збільшити питний режим дитини та організувати їй правильне харчування. Дієта при уретриті у дітей вимагає виключення продуктів, які можуть підвищувати подразнення сечовивідних шляхів, у тому числі гострої, солоної, копченої, маринованої їжі.
Препарати на рослинній основі, які мають комплексний вплив на сечовидільну систему:

• пригнічують запалення;
• прибирають спазми, зменшуючи біль;
• виявляють сечогінну дію;
• усувають патогенні мікроорганізми;
• знижують ризик ускладнень та розвитку хронічних інфекцій;
• сприяють гармонійному відновленню функцій сечовидільної системи³.

Профілактика

Якщо йдеться про таке захворювання, як уретрит у дитини, профілактика може включати:

• навчання дітей правилам гігієни
• усунення хронічних осередків інфекції;
• навчання підлітків правилам безпечного статевого життя;
• здоровий спосіб життя;
• профілактику переохолодження;
• дотримання достатнього питного режиму.

Якщо розвивається уретрит у дітей, симптоми такого захворювання не можна залишати поза увагою. Таке захворювання вимагає своєчасної діагностики та правильного лікування під контролем лікаря. Тому перед прийомом будь-яких препаратів під час лікування даного захворювання потрібна обов'язково консультація лікаря.