Цукровий діабет — поширене метаболічне порушення. Воно істотно порушує якість життя і одночасно збільшує ризик виникнення інших проблем зі здоров'ям. Зокрема пієлонефрит — це запальне захворювання нирок, яке часто зустрічається у пацієнтів з цукровим діабетом і може призводити до серйозних ускладнень. Діабетики схильні до підвищеного ризику інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ), включаючи пієлонефрит, через поєднання факторів. І важливу роль відіграє те, яка сеча при цукровому діабеті. Вона містить особливо багато глюкози. Така сеча при цукровому діабеті створює сприятливі умови для росту бактерій. Але давайте про все трохи детальніше.

Епідеміологія та сприятливі фактори

Пієлонефрит, як інфекція верхніх сечовивідних шляхів, є частим ускладненням у пацієнтів з цукровим діабетом. Ризик його розвитку у цієї групи пацієнтів значно вищий у порівнянні з загальною популяцією. Основними збудниками є грамнегативні бактерії, особливо Escherichia coli. Рідше зустрічаються Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa. Серед причин і факторів ризику такої хвороби:

• Цукор в сечі при діабеті. Створює сприятливе середовище для росту і розвитку бактерій. Також глюкозурія викликає осмотичний діурез, що призводить до збільшення обсягу сечі, що виділяється. Це може порушувати нормальний потік сечі і сприяти ретроградному заносу бактерій з нижніх сечових шляхів в нирки.
• Діабетична нефропатія. Пієлонефрит при цукровому діабеті нерідко розвивається на тлі пошкодження ниркових клубочків. Адже при діабетичній нефропатії значно знижується локальний захист і ризик приєднання інфекції зростає.
• Зниження імунітету. Хронічна гіперглікемія пригнічує функції імунної системи, включаючи активність нейтрофілів і фагоцитів, що знижує здатність організму боротися з інфекціями.
• Діабетична автономна нейропатія. Може порушувати нормальну функцію сечового міхура (наприклад, викликати його гіпотонію), що призводить до застою сечі і збільшує ризик інфекції.

У жінок з діабетом ризик пієлонефриту вище, що пов'язано з анатомічними особливостями сечовивідних шляхів і більш частими інфекціями нижніх відділів сечовидільної системи (циститом).
Якщо підвищений цукор в сечі, лікування необхідне! Пацієнти з погано контрольованим цукровим діабетом мають більш високий ризик розвитку пієлонефриту і його ускладнень. Підтримка глікемії на оптимальному рівні знижує ймовірність інфекцій.

Клінічні прояви та ускладнення

Якщо підвищений цукор в сечі, ознаки на початковому етапі діабету зазвичай включають надмірну спрагу, часте сечовипускання і підвищену втомлюваність. Але гострий пієлонефрит при цукровому діабеті може мати широкий спектр клінічних проявів, від типових симптомів інфекційного процесу до більш важких і ускладнених форм. Діабет істотно впливає на перебіг захворювання, роблячи його більш агресивним і схильним до розвитку ускладнень. Пієлонефрит може проявлятися:

• лихоманкою (до 38–40°C), ознобом;
• загальною слабкістю, стомлюваністю;
• нудотою, іноді блювотою;
• болями в поперековій ділянці, зазвичай односторонніми;
• частим і болючим сечовипусканням (дизурією), якщо інфекція поширюється на нижні сечові шляхи;
• каламутною сечею з неприємним запахом.

Вплив діабету на нирки такий, що пієлонефрит у діабетиків може протікати важче і призводити до ускладнень, таких як емфізематозний пієлонефрит (ЕПН) — рідкісна, але небезпечна форма інфекції, що характеризується наявністю газу в нирковій паренхімі та навколишніх тканинах. ЕПН частіше зустрічається у жінок з діабетом і вимагає невідкладного лікування через високий ризик смертності. Також може розвинутися гнійний пієлонефрит при цукровому діабеті — це важка форма пієлонефриту, що характеризується утворенням гнійних вогнищ у тканині нирки (абсцеси, пустули) через інфекційне запалення.

Діагностика

Діагностика пієлонефриту у пацієнтів з діабетом включає:

• лабораторні дослідження сечі та крові;
• візуалізаційні методи, такі як ультразвукове дослідження та комп'ютерна томографія (КТ).

КТ особливо корисна для виявлення ускладнень.
Тільки після встановлення правильного діагнозу лікар може призначити правильне лікування. Самолікування категорично не рекомендується через високий ризик ускладнень.

Лікування пієлонефриту при діабеті

Якщо розвинувся пієлонефрит при цукровому діабеті, лікування може включати:

• Антибактеріальну терапію. Призначення антибіотиків широкого спектру дії з подальшою корекцією на основі результатів посіву сечі та чутливості збудника.
• Прийом Канефрон Н. Це рослинний препарат з протизапальними, спазмолітичними, антибактеріальними та знеболювальними властивостями. Його застосування матиме допоміжний характер, допоможе полегшити самопочуття і знизить ризик повторного виникнення хвороби. Якщо розвивається хронічний пієлонефрит при цукровому діабеті, лікар може призначити Канефрон Н для профілактики загострень.
• Глікемічний контроль. Оптимізація рівня глюкози в крові необхідна для поліпшення імунної відповіді та зниження ризику ускладнень.
• Дієтичне харчування. Дієта для нирок при цукровому діабеті допомагає підтримати здоров'я сечовидільної системи та оптимізувати рівень глюкози в крові. Хворим рекомендується обмежити кількість білків, виключити шкідливі жири, скоротити кількість вживаної солі і вживати більше свіжих овочів, фруктів і цільнозернових продуктів.
• Підвищене вживання рідини (звичайної чистої води). Схема лікування при цукровому діабеті пієлонефриту обов'язково включає активну гідратацію під контролем лікаря. Рідина сприяє вимиванню бактерій і токсичних речовин, зниженню концентрації глюкози в сечі і профілактиці зневоднення.

У випадках ЕПН може знадобитися дренування або нефректомія при відсутності відповіді на консервативне лікування.
Прогноз залежить від своєчасності діагностики та ефективності лікування. Таким чином, цукровий діабет і нирки тісно пов'язані. Пацієнти з діабетом повинні регулярно контролювати рівень цукру в крові, дотримуватися гігієни сечовивідних шляхів. Це допоможе попередити захворювання нирок при цукровому діабеті.