канефрон

Пісок і камені в сечовому міхурі

Сечовий міхур – своєрідний резервуар, в якому накопичується сеча. Це орган, відповідальний за її своєчасне виведення. Завдяки м'язовому каркасу стінки міхура можуть розтягуватися, збільшуючись в обсязі до 1 л (тоді як фізіологічна ємність становить до 300 мл).

Камені утворюються в самому сечовому міхурі вкрай рідко, частіше вони потрапляють туди зі струмом сечі з ниркової балії. Такий патологічний процес – прямий наслідок запальних захворювань будь-яких відділів сечовивідних шляхів, порушення обміну речовин або неправильно підібраного раціону. Камені в сечовому міхурі небезпечні тим, що можуть повністю перекрити відтік сечі. Важливо вчасно звернутися по медичну допомогу навіть при незначних скаргах, які характерні для цього захворювання.

Пісок в сечовому міхурі, на жаль, зустрічається частіше. Це пояснюється тим, що солі в сечі можуть кристалізуватися і випадати в осад із подальшим утворенням мікроконкрементів («піску»).

Ознаки та симптоми піску в сечовому міхурі

Найбільш поширеним симптомом появи піску в сечовому міхурі вважається печіння при сечовипусканні. Така клінічна картина з'являється через травмування ніжної слизової оболонки уретри гострими гранями кристалів солей.

До інших проявів захворювання належать:

  • ниючий біль внизу живота;
  • порушення і утруднення сечовипускання;
  • помутніння сечі за рахунок гемоглобіну, високої концентрації солей і піску.

Часто через постійну травматизацію стінок сечового міхура розвивається цистит. Тоді клінічна картина стає більш різноманітною: підвищується температура, з'являється нездужання, загальна слабкість, змінюється біохімічний і клітинний аналіз сечі.

Через болюче сечовипускання цю патологію нерідко плутають із захворюваннями, які передаються переважно статевим шляхом. Саме тому не варто займатися самолікуванням і ставити собі діагноз за допомогою інтернету або друзів. Тільки досвідчений лікар може швидко визначити захворювання і вибрати вірну тактику лікування.

Важливо!

Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.

Причини появи

Найчастіше пісок або камені в сечовому міхурі не є окремою патологією, а розвиваються на тлі інших станів:

  1. Захворювання, пов'язані з порушенням відтоку сечі. У чоловіків до них належать доброякісні новоутворення простати, простатит, злоякісні пухлини малого таза. Також подібний стан нерідко розвивається після травми сечового міхура або уретри, неакуратної установки катетера або хірургічного втручання.
  2. Неправильно підібраний раціон. Наприклад, надлишок щавлю і зелені нерідко стає причиною формування оксалатних каменів.
  3. Недостатнє споживання рідини або надлишок кухонної солі.
  4. Захворювання, пов'язані з порушенням обміну речовин: остеопороз, патологія паращитоподібних залоз, подагра та інші.
  5. Географічний фактор. У жителів жаркого клімату підвищується ризик виникнення піску і конкрементів у всіх відділах сечовивідних шляхів.
  6. Спадкова схильність.

На жаль, неможливо повністю застрахуватися від появи сечокам'яної хвороби, навіть якщо передбачити всі перераховані вище чинники. Саме тому важливо не тільки звертатися до лікаря при перших симптомах, а й проходити регулярні профілактичні огляди.

Пацієнтам, які раніше страждали на уролітіаз, слід бути дуже уважними і не нехтувати профілактичними методами. Багато лікарів для профілактики утворення піску або конкрементів призначають приймання фітопрепарату Канефрон® Н у періоді ремісії. Він нормалізує хімічні властивості сечі і запобігає появі піску або запального процесу.

Види каменів у сечовому міхурі

Для визначення оптимальної тактики лікування необхідно не тільки виявити пісок або камені в сечовому міхурі, а й дізнатися їх хімічний склад. Адже саме від нього залежать рекомендації щодо харчування, підбір препаратів і необхідність у хірургічному втручанні.

За структурою камені діляться на:

  1. Оксалатні, що складаються з кальцієвих солей щавлевої кислоти. Вони найбільш щільні з усіх і добре визначаються як при ультразвуковому дослідженні, так і на КТ. Ці конкременти зустрічаються найчастіше.
  2. Фосфатні камені, які найчастіше виникають на тлі вже наявного інфекційного процесу. На вигляд вони білі, утворюються при лужній реакції сечі (понад 7,2) і добре визначаються за допомогою комп'ютерної томографії.
  3. Уратні камені формуються з солей сечової кислоти, щільні, з гладкою поверхнею.1 Даний тип конкрементів є другим за поширеністю.

Але уролітіаз супроводжується не тільки наявністю конкрементів. До його проявів належить і пісок в сечоводі або сечовому міхурі.

Важливо!

Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.

Діагностика

Будь-яка діагностична процедура можлива тільки після відвідування профільного фахівця. Лікуванням сечокам'яної хвороби у всіх її проявах займаються урологи, терапевти і педіатри, в рідкісних випадках гінекологи. Самолікування або самодіагностика ніколи не замінять огляду у кваліфікованого фахівця.

Перш за все необхідно оцінити скарги і зібрати анамнез хвороби і життя. Подальше лікування можливе тільки після:

  1. Визначення рН сечі.
  2. Інтерпретації загального аналізу сечі. Важливим діагностичним критерієм є наявність білка, лейкоцитів, еритроцитів і осаду.
  3. УЗД або комп'ютерна томографія дозволяють визначити локалізацію, розмір і припустити хімічний склад конкременту.
  4. Іноді для верифікації каменів або піску в сечоводі призначається цистоскопія.2

Тільки після цього можливе визначення тактики лікування. Терапія уролітіазу неможлива без медикаментів і дієти. Адже важливо не тільки позбутися каменю або піску, але й відновити нормальну роботу органів видільної системи. Для тривалого приймання добре підходить рослинний препарат Канефрон® Н, вироблений за технологією фітонірингу. Для створення препарату відбираються кращі сорти лікарських рослин, які надалі проходять селекцію і культивуються на власних екологічних полях в Європі. Кожен етап виробництва супроводжується лабораторними дослідженнями, завдяки чому всі таблетки або краплі Канефрон® Н мають достатню і незмінну концентрацію діючої речовини.

Канефрон® Н – комплексний рослинний препарат, який застосовується як для лікування, так і для профілактики уролітіазу. Від інших лікарських зборів його відрізняють запатентовані процеси отримання екстрактів (наприклад, трави золототисячника, листя розмарину або кореня любистку) і стандартизоване вирощування сировинної бази. Канефрон® Н відповідає всім вимогам доказової медицини.

Методи лікування

Усю терапію можна розділити на три етапи:

  1. Видалення піску або каменю.
  2. Лікування супутніх патологічних процесів, зокрема запального.
  3. Профілактика.

Для прискорення евакуації піску з сечового міхура часто призначають сечогінні препарати. Краще віддавати перевагу комбінованим засобам. Канефрон® Н належить до рослинних засобів, які не тільки покращують відтік сечі, але й мають протизапальний ефект. Він сприяє підтриманню кислотності сечі в оптимальних межах, а також пригнічує головні універсальні чинники утворення конкрементів будь-якого типу.

Лікування піску в сечовому міхурі неможливо без зміни способу життя. Для швидкої елімінації лікарі рекомендують пити 2,5-3 літри води на день. Також важливо переглянути харчові звички, щоб не спровокувати рецидив захворювання.

Діагностикою і терапією каменів у сечовому міхурі займається лікар-уролог. У разі необхідності хірургічного видалення конкрементів необхідна допомога хірурга.

Перевірено медичним фахівцем

Коваль Сергій Анатолійович

медичний радник та менеджер з медичних питань ТОВ “Біонорика“
Магістр у галузі знань Охорона здоров'я та фармація


  1. Мочекаменная болезнь. Пушкарь Д.Ю., Раснер П.И., Куприянов Ю.А., Мальцев Е.Г., Гуров Е.Ю., Умяров М.С., Сидоренков А.В. Русский медицинский журнал. №17 от 1.08.2014.
  2. Урология. Российские клинические рекомендации. — Москва, 2017.

САМОЛIКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКIДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ´Я